ДНЗ (ясла-садок) "Дюймовочка"

Причини дитячої агресії

Якщо дитина стала раптом забіякуватою, заподіюєбіль іншим дітям або дорослим, погрожує, грубить, не поспішайте робити висновкиз приводу її агресивності, не поспішайте вживати заходи. Спочаткупоспостерігайте за дитиною, спробуйте зрозуміти, що стоїть за її агресією. Можемалюк чимось розчарований або йому чогось хочеться, але він не може цеотримати? Чи приносить йому задоволення ображати когось, чи таким способом вінзмушений захищатися? 

Причини дитячої агресії. Батькам не варто боятисядитячої агресивності. Немає нічого жахливого, коли вона проявляється увідповідь на якісь зовнішні події. Будь-який з нас у відповідь на конфліктнуситуацію, несправедливе ставлення, небезпеку, образу і неприховану ворожістьможе стати агресивним. Різниця полягає лише в тому, що дорослий може керуватисвоїми емоціями і конструктивно їх висловлювати. Дитина ж іще не можерегулювати свою поведінку соціальними нормами та вольовими зусиллями.

Дитина бурхливо висловить своє невдоволення, непіклуючись про те, як вона при цьому буде виглядати в очах оточуючих дорослих.Вона починає верещати, кричати, кидатися на підлогу. Батькам буває соромно затаку поведінку сина чи доньки, вони намагаються воювати, щоб домогтисяперемоги: просять, лають, кричать, шльопають. Результат цього «бою» - агресіямалюка.

У 3 роки агресивна поведінка дитини – це, швидшеза все, її протест проти влади дорослих. І після покарання агресія лишезростає. Тепер дитина буде робити все назло. Якщо Ви не витримаєте і здастеся,то дитина швидко зрозуміє, яким способом у неї вийшло домогтися бажаногорезультату, і стиль такої поведінки закріпитися надовго. До 4-5 років дитинавже здатна контролювати свої емоції, враховуючи соціальні норми, вона ужерозуміє, як можна себе вести, а як не можна. Після 5-6 років агресивнаповедінка дитини - це вже специфічна форма її взаємин з іншими людьми.

Можна виділити кілька основних причин дитячоїагресивності:

* Боротьба за увагу. Якщо дитина не відчуває збоку батьків ніжності, любові, ласки, то мріє хоч якимось способом привернутидо себе увагу. Крім того, агресивною поведінкою дитина може перевіряти щирістьбатьківської любові. Вона хоче, щоб її любили з усіма недоліками. А нерідкобатьківська любов носить оціночний характер: «Ти добре поводилася, такою я тебелюблю» або «Ти сьогодні побився з Петром, я не люблю тебе».

* Образа на батьків. Будучи не в силах висловитисвою образу на батьків, діти починають вести себе агресивно. Причини можутьбути різними: поява молодшої дитини в сім'ї, розлучення батьків, поява вітчима,відлучення дитини від сім'ї (поклали в лікарню, відправили до бабусі),невиконана обіцянка, несправедливе покарання.

* Невпевненість у собі. Часто буває, що дитина,відчуваючи себе непотрібною, безглуздою, починає поводитися агресивно. У цьомувипадку агресія виступає, як захисна реакція.

 Одноразовіспроби агресивної поведінки, мабуть, зустрічаються у кожної дитини. І тількивід батьків залежить, чи перетвориться ця спроба в закономірну поведінку чизникне, не залишивши й сліду.

Що провокує агресію. У ранньому дитинстві один зголовних шляхів пізнання навколишнього світу - наслідування. Малюк прагне увсьому наслідувати своїм батькам. Якщо ви кричите на нього, б'єте, вінвідповідає вам тим же, вважаючи, що така поведінка дозволена. Надмірно суворіпокарання змушують дитину приховувати свій гнів у присутності батьків, але вонаможе проявляти жорстокість в інших ситуаціях. Наприклад, приходячи в пісочницюі ображаючи молодших дітей. Безпорадність батьків, поступливість, відсутністьрамок та кордонів при вихованні також сприяє виникненню неконтрольованоїагресії дитини. Батьки повинні бути тверді і рішучі у своїх вимогах ізаборонах. В іншому випадку дитина буде маніпулювати вашими слабостями.Встановлюючи будь-якої заборону або обмеження, варто сказати дитині: «Я тебелюблю, але я не дозволяю тобі брати сірники».

Поради батькам.

* Насамперед спробуйте з'ясувати, що ж єсправжньою причиною агресивної поведінки вашої дитини.

* Приймайте дитину такою, якою вона є, з усіманедоліками. Частіше говоріть, що любите її.

* Обговоріть з дитиною її емоції. Розкажіть, щовсі люди іноді зляться і сердяться. Це нормально. Навчіть, як можна висловитисвій гнів, не заподіявши шкоди іншій людині і навколишнім предметам. Для цьогоможна використовувати такі прийоми:

«Подушка злості». Можна взяти подушку, килимок,боксерську грушу. Пояснити дитині, що коли вона дуже сердита і їй хочетьсяпобитися, вона може побити цю подушку, віддавши їй всю свою злість.

«Папірець в кишені». Якщо дитина постійногрубіянить, б'ється, то можна домовитися з нею, що наступного разу, як тількиїй захочеться на перерві з кимось побитися, вона порве на дрібні шматочкизім'ятий папір, який завжди лежить в кишені.

 

19 сентября 2013 в 16:28

Сайт размещён на портале МААМ. Используя МААМ принимаете Соглашение и Обработку данных.